ПРАВО ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА НА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В ПОРЯДКУ СПАДКУВАННЯ

ПРАВО ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА НА ЗЕМЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В ПОРЯДКУ СПАДКУВАННЯ

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

• сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
• несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:

• придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
• викупу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
• прийняття спадщини.

Земельним кодексом України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок. Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити. При цьому пункт 15 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу є імперативним. Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені Цивільним кодексом України. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину. Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно. Підтвердженням державної реєстрації права власності на земельну ділянку – є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.

Оренда земельної ділянки, що належить іноземцю

Нерухомість, що належить фіз. особі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фіз. особу-підприємця або юр. особу-резидента (уповноважених осіб). Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати. Отже, іноземець, який має у власності земельну ділянку сільгосппризначення (отримав Витяг) та хоче передати її в оренду, повинен укласти договір про представництво з фіз. особою-підприємцем або юридичною особою. Договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріусом. Строк дії договору визначається за погодженням сторін. У договорі сторони повинні чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному (наприклад, укласти додаткову угоду до договору оренди, отримувати орендну плату тощо). Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку тобто не отримав Витяг, він не може розпоряджатися нею (у т. ч. надавати повноваження щодо розпорядження).

Якщо орендодавець-іноземець та орендар мають намір укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, їм необхідно це зробити протягом року з дня отримання Витягу спадкоємцем, оскільки саме протягом цього часу іноземець (його уповноважена особа) може розпоряджатися нею. Тоді після відчуження (добровільного або примусового) іноземцем права на таку земельну ділянку або в разі невідчуження ділянки іноземцем орендар має право використовувати ділянку протягом визначеного договором часу.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Кам’янське бюро правової допомоги

вул. Декабристів, 2

тел.: 6-11-48