Кам’янська районна філія Черкаського обласного центру зайнятості інформує!
Право людини на офіційне працевлаштування
Відповідно до статті 43 Конституції України кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Сьогодні безробітні часто скаржаться на труднощі, які виникають під час пошуку роботи: то досвіду немає для відповідної посади і роботодавець віддає перевагу досвідченішому претендентові, то працевлаштовують, але не офіційно — без зарахування періоду роботи на підприємстві до трудової книжки і відповідно до трудового стажу особи.
Найчастіше при працевлаштуванні багато людей, втомлені від тривалого пошуку роботи, погоджуються на абсолютно будь-які умови, що пропонуються роботодавцями, аби отримати заповітне робоче місце. При цьому, абсолютно не звертаючи уваги на той факт, що ними не були підписані необхідні документи, і всі домовленості з роботодавцем проходять в усній формі.
Також відомо, що деякі роботодавці навмисно нехтують правилами офіційного оформлення працівників. Найчастіше такі порушення фіксуються в сфері торгівлі, у сфері надання послуг населенню, охоронними організаціям і будівельними компаніями.
Ні для кого не секрет, що таке можливо, в першу чергу, через незнання працівниками своїх прав і законів. Багато претендентів зовсім не мають уявлення про правильний порядок проведення процесу офіційного працевлаштування, через що згодом і потрапляють в такі негативні ситуації, як неофіційне працевлаштування.
Для того щоб не стати обманутим, а робота приносила тільки позитивний результат, необхідно обов’язково мати той мінімальний багаж знань, який дозволить правильно розцінити правомірність дій роботодавця, і в разі необхідності, вчасно відмовитися від надання своїх послуг як найманого працівника.
Згідно з чинним законодавством, всі взаємовідносини між працівником і роботодавцем регулюються трудовим договором, в якому чітко повинні бути прописані права та обов’язки сторін. Саме цей документ при виникненні будь-яких спорів, дозволить вирішити проблему в правовому полі. Що ж стосується самого документа, то за винятком деяких випадків, він складається виключно в письмовій формі.
Працівник для працевлаштування повинен надати до відділу кадрів паспорт, трудову книжку, документ про освіту, документ про стан здоров’я (в тому випадку якщо це передбачено законом). Після надання перерахованих документів пишеться заява про прийом на роботу. На цій заяві проставляються візи уповноважених посадових осіб і резолюція власника або керівника.
Наступним етапом є оформлення наказу або розпорядження про прийом на роботу. Далі обов’язкове ознайомлення під розпис працівника з цим наказом і внесення запису в трудову книжку.
Також слід знати, що перш ніж приступити до виконання своїх обов’язків за укладеним договором, роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові про його права та обов’язки на робочому місці. Ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, провести вступний інструктаж з техніки безпеки і пожежної охорони, надати робоче місце з усіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань.
До того ж варто додати, що в обов’язки роботодавця протягом усього терміну трудових відносин входить забезпечення належних умов праці для працівника, включаючи своєчасну виплату заробітної плати в повному обсязі і у встановлені терміни, надання відпусток і лікарняних. У разі порушення даних зобов’язань роботодавець може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Провідний фахівець з питань зайнятості М. Дяченко
