Кам'янська Міська Рада
Виконавчий комітет Кам'янської міської ради Черкаської області
Офіційний сайт

Черкаський край

«Майбутнє Кам’янки – це розвиток туризму»

Починаючи з 2012-го року, Володимир Тірон тричі обирався на посаду міського голови Кам’янки і щоразу за результатами виборів набирав удвічі більше голосів, ніж його найближчий конкурент. І це попри те, що протягом усіх цих років влада в будь-який спосіб намагалася усунути Тірона з цієї посади.

Звинувачення, наклепи, безкінечна судова тяганина — в очах громадськості активно створювався образ особи, негідної очолювати місто. От тільки люди цьому не повірили. І це засвідчили цьогорічні місцеві вибори, на яких за Володимира Тірона проголосувало 64,7 відсотка виборців. З чим його і вітаємо.

Наша ж із ним розмова — про здобутки і майбутнє Кам’янки, невеликого, але славетного міста, знаного як в Україні, так і далеко за її межами.

Володимире Івановичу, те, що ви вже втретє поспіль перемагає­те на виборах мера в Кам’янці, доводить, що кам’янчани саме на вас покладають великі надії у вирі­шенні проблем міста та його жите­лів. З чого збираєтеся починати?

— Передусім я хочу щиро подякува­ти виборцям за висловлену мені дові­ру. Переконаний, що спільно — усією громадою — ми подолаємо всі ті кри­зові явища, які заважають нам повно­цінно жити і діяти, а нашому місту роз­виватися.

В усіх питаннях — соціальних, еконо­мічних, політичних — маємо сьогодні не­простий час. На собі відчув, що це таке — замовні переслідування, спроби рей- дерського захоплення влади над містом шляхом усунення чинного мера з поса­ди, зловживання можновладців, органі­зація проти мене так званого «чорного піару» тощо. Все це було і, сподіваюсь, залишилося в минулому. Кам’янчани ж у всьому розібралися і визначилися: хто і за що бореться.

Я борюся за Кам’янку, за те, щоб місто відновило свої економічні потуж­ності та перейшло на новий виток роз­витку, наближений до європейського. Щоб його жителі почували себе соці­ально захищеними, мали професійні й життєві перспективи, належний побу­товий комфорт. Сподіваюся, що ново­обраний депутатський корпус міської ради мене в цій роботі підтримає.

— Але щоб усе це відбулося, міс­ту потрібне й відповідне фінансу­вання тих програм, які ви планує­те втілити в життя. Наразі більшість промислових підприємств Кам’янки, завдяки яким свого часу й відбува­лося повноцінне наповнення місько­го бюджету, вже давно не працює. І чи відновлять вони свою роботу, приміром, той же спиртогорілчаний комбінат, — невідомо.

— За це підприємство ми ще побо­ремося. Причому — на всіх рівнях вла­ди. Але ситуація дійсно непроста і втра­ту промислових потужностей Кам’янка безумовно відчуває: люди залишилися без роботи, зарплати, місто — без важ­ливих для нього фінансових надходжень.

Тому одним із головних завдань міської ради є сприяння створенню но­вих робочих місць у різних галузях еко­номіки та залучення ефективних інвес­торів. У цьому плані є певні здобутки. Так, невдовзі розпочне роботу нове під­
приємство на 20-25 робочих місць на території колишньої «Сільгосптехніки», яке виготовлятиме паливні пілети. На сайті міської ради також розміщено ін­формацію про вільні земельні ділянки з усіма комунікаціями для створення май­бутніх підприємств.

До того ж у Кам’янки, попри все, є резерв, який може докорінно зміни­ти на краще стан справ у нашому місті.

Це розвиток туристичної інфра­структури.

Кам’янка завжди привертала увагу своєю історією, подіями, які в ній від­бувалися, видатними людьми, які в ній жили і творили, мальовничими краєви­дами, приваблювала туристів з України, близького і далекого зарубіжжя. Перша згадка про це містечко в історичних до­кументах належить до періоду визволь­ної війни Богдана Хмельницького, у вій­ську якого воювало багато кам’янчан. У художній літературі Кам’янка вперше прозвучала в поезії Пушкіна. 28 років у Кам’янку приїздив Чайковський, який написав тут оперу «Євгеній Онєгін» та музику до балету «Лебедине озеро». Тут збиралися декабристи Південно­го таємного товариства. Маємо музей О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського, парк Декабристів, історичні споруди, які на­лежать до ХІХ-го століття. Неподалік від Кам’янки — легендарна Холодноярська республіка. Зачарують приїжджих і ма­льовничі краєвиди міста, розташова­ного на кам’янистих берегах Тясмину, особливо ж Тясминський каньйон.

Нам є чим пишатися і що показати світу. На жаль, ці історичні, культурні й природні цінності протягом останніх ро­ків майже не використовувалися, хоча могли давати непоганий дохід до місь­кої казни, розвивати сервісну галузь. А це широке поле для діяльності малого і середнього бізнесу в сферах громад­ського харчування, готельному обслу­говуванні, ремесел тощо. А отже — й нові робочі місця для самих кам’янчан. До речі, реконструкцією готелю ми вже почали займатися. Сподіваємось, що наступного року він запрацює.

Так, сьогодні ми майже не маємо промисловості, на якій свого часу ба­зувалося все життя нашого міста. Але я як господарник достеменно знаю: з будь-якої ситуації є вихід. І туристичний бізнес для Кам’янки, я переконаний, — один із них.

— Але для того, щоб приваби­ти туристів, необхідно, щоб і саме
місто відповідало вимогам турис­тичного бізнесу, мало відповідну інфраструктуру, було всебічно обла- штованим.

—   І ми над цим сьогодні активно пра­цюємо. Передусім це стосується від­новлення доріг. Саме з їх стану склада­ється перше враження про місто. Тому кладемо нове дорожнє покриття за су­часними технологіями, таке, яке витри­має експлуатацію багато років. Відбу­вається також будівництво сучасних тротуарів по всіх магістральних напрям­ках. Потреба в них у кам’янчан надзви­чайно висока, адже багато хто добира­ється до місця призначення пішки.

Сучасні дороги і тротуари змінюють обличчя міста. А їхнє будівництво стало можливим завдяки тому, що свого часу я, тоді ще як начальник Кам’янського міжгосподарського дорожньо-будівель­ного управління, збудував асфальто­бетонний завод з під’їзними коліями, підземними сховищами для бітумних ма­теріалів, боксами для техніки тощо. За­вдяки цьому місто сьогодні повністю за­безпечено цією дорожньою продукцією. В свою чергу ТОВ «Інтербудтехсервіс», яке я створив і багато років очолював, взяло кредит у банку і придбало сучас­не обладнання для виготовлення різно­манітних бетонних виробів, якими ми й укладаємо тротуари, бордюри тощо. До речі, ціна на них — найдешевша в Украї­ні, а якість — одна з найвищих.

—    Минулого року за вашою ініці­ативою Кам’янською міськрадою за погодженням з райдержадміністра- цією було прийнято Програму розви­тку м.Кам’янка як туристичного цен­тру на період 2014-2019 років.

—   І вона вже виконується. Це сто­сується не тільки капітального ремон­ту дорожнього покриття вулиць нашого міста, будівництва тротуарів, на що ми­нулого року витрачено понад два міль­йони гривень, а цьогоріч — близько 800 тисяч гривень. Проведено капітальний ремонт покрівлі, заміну вікон на енер­гозберігаючі та інші роботи в двох ди­тячих садках, що становить понад 368 тисяч гривень.

Та головне — ми завершили будів­ництво міської блочно-модульної ко­тельні, яка працює на альтернативному паливі. Вартість цих робіт становила 4,5 мільйона гривень. Але ці витрати були варті того, що жителі центру Кам’янки тепер за тепло платять менше, ніж тоді, коли вони отримували його з котельні машинобудівного заводу. Економічний ефект самої котельні становить шість тисяч гривень на добу. Слід сказати, що велику допомогу у фінансуванні бу­дівництва цієї котельні з Держбюдже­ту нам надав депутат Верховної Ради України Сергій Рудик.

Окрім того, за підтримки обласної влади ми змогли упорядкувати полі­гон побутових відходів, розташований поблизу села Косарі. Там досить час­то траплялися пожежі, що суттєво по­гіршувало екологічну ситуацію в регіоні.

 

Вартість цих робіт становила півмільйо- на гривень.

Хочу також додати: всі надходжен­ня і видатки відкриті для громадськос­ті. Ми можемо прозвітувати про кожну гривню — отриману і витрачену. Такою є позиція міськради, міськвиконкому і мене, як голови міста.

—   І все ж коштів на всі потреби місту не вистачає.

—   Це — так. Такого обмеженого бю­джету як цього року ми ще не мали. І причин цьому кілька. По-перше: відпо­відно до Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб у місь­ку казну більше не надходить. А це, між іншим, майже чотири мільйони гривень. Це призвело до того, що на наступний рік у фонд розвитку міста ми не змогли закласти ані копійки. Ми навіть зарпла­ти собі суттєво «урізали», я, приміром, — на тисячу гривень. Але це мало що вирішує. Проблем у міста накопичило­ся багато і капіталовкладень вони по­требують немалих. Якщо ж у міста за­беруть іще й дохід за акцизний збір (а про це йдеться), то за який кошт буде­мо ремонтувати водо-, теплопостачаль­ні мережі, труби водовідведення, по­крівлі тощо, — невідомо.

Досить складною залишається ситу­ація й з платою за оренду землі, яка є основним наповнювачем міського бю­джету. Сьогодні Держземагентство в Черкаській області розпоряджається виділенням в оренду землі, яка перебу­ває в комунальній власності міста. При­чому ми навіть не знаємо, хто ці орен­дарі, на яких умовах вони отримали ці земельні ділянки і під які потреби. Че­рез такий підхід тільки цього року місто недорахувалося близько 150 тисяч гри­вень до бюджету.

Так не повинно бути. З цього приво­ду ми направили звернення до депутата Верховної Ради України С.Я.Рудика, Ка­бінету міністрів України, депутата Чер­каської облради С.П.Воронова. Самі ж замовили проект інвентаризації зе­мель Кам’янки, аби достеменно знати орендарів земельних ділянок, отриму­вати від них відповідну плату за орен­ду і припинити ті тіньові схеми, які під прикриттям закону розкручуються в зе­мельних питаннях.

—    Сьогодні мова йде про децен­тралізацію влади, об’єднання тери­торіальних громад.

—   Ми — тільки «за». Територіальні громади отримають владу, яка допомо­же їм реально вирішувати проблеми на­селених пунктів і покращення життєвого рівня населення. Об’єднання ж громад дасть їм можливість діяти спільно, стати економічно більш потужними. А міжбю- джетні трансферти допоможуть вирішити немало фінансових проблем. Хочу лише додати: наскільки ефективними будуть ці реформи, залежить передусім від нас са­мих. Тому працюємо на результат, щоб наше життя дійсно змінилося.

Інтерв’ю вела Наталя ВІРГУШ

 

08.12.2015
551